Олексій Григорович Розумовський
(1709 - 17.6.1771),
граф, генерал-фельдмаршал.
Син простого козака Григорія Яковича РОЗУМА й Наталії Дем'янівни ДЕМЕШКИ своїм піднесенням був цілком зобов'язаний сліпому випадку. Навчившись грамоті всупереч волі вічно п'яного батька, він втік з дому й знайшов пристановище в дячка сусіднього села. Маючи дивовижний голос, він співав на крилосі сільської церкви, коли полковник Вишневський об'їжджав Україну, набираючи півчих для придворного хору.
Один раз його помітила велика князівна ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА, яку вразив не голос, а краса півчого. Він став її півчим, потім бандуристом і незабаром став найближчою їй людиною. З воцарінням Єлизавети милості так і сипалися на Розумовського, що завдяки своїй скромності зумів не нажити ворогів серед придворних. Уважається, що наприкінці 1742 року государиня була повінчана з Розумовським, але після її смерті він спалив всі документи й відрікся від шлюбу з імператрицею, що було оцінено КАТЕРИНОЮ II.
Він була людина добра і пряма. Придворний лиск погано приставав до нього: Разумовський залишався все тим же простим, наївним, трохи хитрим, глузливим, але вкрай простодушним холопом, що без пам'яті любив і свою Україну, і своїх родичів. Він не міг також відстати від пристрасті до вина, «клюкав» із приїжджими земляками й «досить неспокійний був п'яний», так що улюблениця Єлизавети Мавра ШУВАЛОВА співала молебні, коли її чоловік (також граф і фельдмаршал) вертався з полювання, не побитий Розумовським.