Онук гетьмана Михайла Дорошенка та син полковника Дорофія Дорошенка Петро народився у Чигирині 14 травня 1627 р. Він навчався у Києво-Могилянській академії, а від початку Хмельниччини служив у Чигиринському полку, був писарем, прилуцьким, чигиринським, черкаським полковником і генеральним осавулом. 10 жовтня 1665 р. Старшинська рада під Богуславом обрала Дорошенка гетьманом Правобережної України, і на початку січня 1666 р. цей вибір затвердила Військова рада у Чигирині. Рада схвалила Дорошенкову програму об’єднання Правобережжя та Лівобережжя в одну державу від Путивля до Перемишля та від Чигирина до Вісли і Німана

Дорошенко уклав союз із кримським ханом Адиль-Гіреєм, і наприкінці 1666 р. вони розгромили коронне військо під Браїловом на Поділлі. Восени 1667 р. козаки Дорошенка та вершники КримГірея оточили під Підгайцями на Галичині польське військо Яна Собеського. Але саме тоді запорожці Івана Сірка вирушили на північний Крим, тож Крим-Гірей поспішив додому, а Дорошенко був змушений присягнути на вірність королю

На початку літа 1668 р. Дорошенко переправився на Лівобережжя і 18 червня в урочищі Сербине Поле між Диканькою та Опішнею був проголошений гетьманом обох берегів Дніпра

Однак проти цього виступив кошовий Петро Суховій, що захопив південь Лівобережжя, московське військо окупувало Сіверщину, а у Глухові лівобережний гетьман Демко Многогрішний присягнув на вірність царю. Відтак, Дорошенко вирішив об’єднати Україну за підтримки Стамбула, і 12 березня 1669 р. Генеральна військова рада над Росавою під Корсунем ухвалила рішення перейти під протекцію султана Мехмеда ІV

27 серпня 1672 р. турецька армія, кіннота хана Селім-Ґірея та козаки Дорошенка взяли Кам’янець-Подільський, а 5 жовтня 1672 р. був укладений Бучацький мир, за яким Річ Посполита визнала Козацьку державу в межах Брацлавщини та Київщини. Упродовж наступних 3 років на Правобережжі точилися бої між військом Дорошенка і турецько-татарською армією з одного боку та московською армією Григорія Ромодановського та козаками лівобережного гетьмана Івана Самойловича — з другого. Мешканці Правобережжя тікали до Галичини, на Волинь і Лівобережжя, у Чигирині татари торгували ясиром, усі звинувачували гетьмана в тому, що він запродав Україну в турецьку неволю, його залишили однодумці та військо

Зрештою, 10 жовтня 1675 р. на козацькій раді в Чигирині Дорошенко зрікся булави. Але московський уряд вимагав від нього присяги царю на Лівобережжі, а коли він відмовився, 15-тисячна армія Ромодановського та 5-тисячне військо Самойловича вирушили на Чигирин. 9 вересня 1676 р. почався штурм міста, яке обороняли 2 тисячі козаків, і за кілька годин Дорошенко наказав припинити опір, а 19 вересня він присягнув царю у таборі Самойловича на лівому березі Дніпра

Півроку Петро Дорошенко мешкав у с. Сосниці на Чернігівщині, а навесні 1677 р. на вимогу царського уряду виїхав до Москви. Він був воєводою у Вятці (1679–1682), згодом жив у с. Ярополчому біля Москви і там помер 19 листопада 1698 р