ГАЙ МАРІЙ
(? - 86 до н.е.),
римський консул і полководець.

АІУІХХ
(2.8.965543 до н. е. - 965522 до н. е.),
За Книгою Долі (див. казку для молодших наукових працівників "Понеділок починається в суботу" братів СТРУГАЦЬКИХ) його батьками були рамапітеки. Діти: самець Ад-амм, самка Е-уа. Кочував з групою рамапітеків по араратській долині. Їв, пив, спав у своє задоволення. Провертів першу дірку в камені. Його зжер печерний ведмідь під час полювання.

КАЛІГУЛА
(ГАЙ ЮЛІЙ ЦЕЗАР) /CALIGULA (GAIUS IULIUS CAESAR GERMANICUS)/
(31.8.12 - 41),
римський імператор (37-41 р.). Дуже колоритна особа.

НІНО
(невід. - 335),
просвітителька Грузії. Єдина дочка римського воєначальника Завулона й Сусанни, сестри Ієрусалимського патріарха Ювеналія, якій з'явилася в сні Пресвята Богородиця й сказала: "Ступай у Грузію й проповідуй там Євангеліє", вклавши в руки юної діви хрест із лози. Ювеналій, якому Ніно розповіла про сон, благословив її, і вона відправилася в путь.

Їй не раз загрожувала небезпека, але вона добралася до Мцхети й знайшла притулок у родині царського садівника. Завдяки молитвам Ніно бог дав бездітній парі дитину - і з'явилися перші послідовники християнської віри. Ніно вилікувала й смертельно хвору царицю Нану, що також увірувала в Христа.

Останнім увірував цар Міріан, що хотів винищити всіх християн, коли під час полювання в горах його огорнула така густа імла, що він зміг вийти з неї, тільки воззвавши до Христа. Потім на могилі Ніно Міріан побудував храм в ім'я великомученика Георгія. Сьогодні на цьому місці діє жіночий монастир святої рівноапостольної Ніно. День її поминок відзначається в Грузії 27 (14) січня.

АБУ ТБІЛІСЬКИЙ.
(невід. - 790),
небесний покровитель міста Тбілісі. Православна церква шанує його пам'ять 21 січня.

КАРЛ ВЕЛИКИЙ
CHARLEMAGNE, CHARLES 1er le GRAND/
(2.4.742 - 814),
король франків з династії Каролінгів (768-814). У підсумку численних завойовницьких походів створив величезну імперію, що охоплювала фактично всю територію Західної Європи. В 800 році Карл став імператором. Політика Карла заохочувала християнізацію народів, що населяли його імперію, сприяла освіті й розвитку культури.

За його розпорядженням в 789 році були відкриті школи при всіх монастирях, проведені судова й військова реформи, що привело до формування феодальних відносин у Західній Європі. Але незабаром після його смерті імперія розпалася.

КОСТЯНТИН IX МОНОМАХ
/KONSTANTIN I/
(~980 - 1055),
візантійський імператор (1042-55). Своїм піднесенням він зобов'язаний одруженню на 64-річній імператриці ЗОЇ, відомій, головним чином, своїми любовними пригодами. Дочка імператора КОСТЯНТИНА VIII МАКЕДОНСЬКОГО вже побувала двічі заміжньою, причому її першого чоловіка - РОМАНА III - спочатку отруїли повільною отрутою, а потім, не чекаючи результатів її дії, втопили; другий чоловік Зої - МИХАЙЛО IV ПАФЛАГОНЯНІН - незабаром відсторонився від неї і цілком вдався до того, що кричав про її гріхи, що і прискорило його кінець.

Заправляв же всім цим брат Михайла євнух ІОАНН, який в результаті чергових своїх підступів переконав імператрицю усиновити племінника другого чоловіка МИХАЙЛА V КАЛАФАТА. На цьому Іоанн і погорів: Михайло усунув його від себе, а Зою постриг в черниці. Народу, що до цих пір безмовно поглядав на палацові інтриги, все це набридло - Михайло був скинутий, Зоя з сестрою Феодорою повернена до влади.

А щоб поряд була сильна чоловіча рука, її переконали вийти утретє заміж, чому вона особливо і не противилась. Ось тут-то і підвернувся Костянтин Мономах. Надаючи належне шанування дружині, в державних справах він нічим себе не проявив. Витрати на оборону країни і утримання армії він понизив, оскільки витратив скарбницю на будівництво палаців і прикрас для двору. Чим негайно скористалися норманни, печеніги і інші сельджуки, та тут якраз посварилися (і назавжди) Константинопольський патріарх і папа римський.

Єдиний внесок, який Костянтин вніс до світової і російської історії, - одруження його дочки Ганни на ВСЕВОЛОДІ ЯРОСЛАВИЧЕВІ, великому князеві київському. Їх сином був ВОЛОДИМИР МОНОМАХ. Правда, історики і тут мають привід для сумнівів, оскільки в літописі дружина Всеволода увійшла безіменною і називають її в них "грецькою царицею", "монамахинею", а то і просто "грекинею".

ЕДУАРД СПОВІДАЛЬНИК
/Edward THE CONFESSOR OF England/
(??.??.1002 - 1066),
король англо-саксів (1042-66).

АЛЬБЕРТ
(невід. - 1229),
єпископ - засновник Риги. Його тіло було поховано в ним же заснованому соборі.

Марко ПОЛО
/Marco POLO/
(~1254 - 1324),
венеціанський мандрівник. Вважається, що в 1271-95 рр. він разом з батьком і дядьком здійснив подорож з Європи до Азії, під час якої прожив 17 років в Китаї, був на службі у монгольського хана ХУБІЛАЯ. Після повернення на батьківщину Марко Поло брав участь у війні між Генуї та Венецією, потрапив в полон.

Знаходячись у в'язниці, він продиктував опис своєї подорожі, яку записав Рустічано (інший ув'язнений). Описуючи багатства східних правителів, Марко Поло зіткнувся з певними мовними труднощами, але він вийшов з положення, придумавши слово "мільоне": "мілле" по-італійськи "тисяча", а суфікс "оне" означає чудовий ступінь. Так він подарував нам слово "мільйон".

Марко Поло першим з європейців описав Китай, Памір і Південно-китайське море, але багато дослідників ставлять під сумнів свідоцтва мандрівника, оскільки в них немає ні слова про Велику Китайську стіну, китайську писемність (ієрогліфи) тощо.

Якщо Марко Поло насправді був очевидцем, а не використовував чутки, що доходили до нього, і легенди, то виявляється, що коріння китайської культури не такі древні, як нам здається, а спорудження Великої Китайської стіни було чи не одним з грандіозних комуністичних проектів Мао.

ДИНИШ I
/DINIZ I/
(9.10.1261 - 1325),
португальський король (1279-1325). Увійшов до історії не лише як правитель, але і як поет.

Помер ДЖОТТО ДІ БОНДОНЕ.
/GIOTTO de BONDONE/
(~1266/1267 - 1337),
італійський живописець.

ФРІДРІХ I ВОЙОВНИЧИЙ
/FRIEDRICH I/
(11.4.1370 - 1428),
правитель Саксонії, що заснував Лейпцігський університет (1409).

Андрій РУБЛЬОВ
(близько 1360-1380 - 1430, Андроників монастир),
живописець.

КАРЛ ОРЛЕАНСЬКИЙ
/CHARLES duc d'ORLEANS/
(24.11.1394 - 1465),
французький поет. Герцогський титул племінник короля КАРЛА VI успадкував після загибелі батька (1407), але в нещасливій для французів битві при Азенкуре (1415) опинився головним трофеєм англійців і провів 25 років в полоні. Знаходячись всі ці роки в Тауері, де, як самі розумієте, робити було абсолютно нічого, він писав вірші, якими прославився не лише на батьківщині, але і в Англії. Його навіть вважають за того, що зачинає традиції слати записки коханим в день святого Валентина: подейкують, що в Британському музеї є відправлене ним 14 лютого 1416 року віршоване послання дружині. У темниці герцог лише кріпшав, тому англійці погодилися врешті-решт його звільнити. Тим часом і Столітній війні прийшов кінець. Герцог же у своєму замку в Блуа приділяв увагу тільки літературі та сім'ї. Праця дарма не пропала: у 1462 році у нього народився син, що став королем Франції ЛЮДОВИКОМ XII.

СКАНДЕРБЕГ
(~1405 - 1468),
національний герой Албанії.

Нізамаддін Мир Алішер НАВОЇ
(9.2.1441 - 1501),
узбецький поет.

ЛЮДОВИК XII
/LOUIS XII/
(27.6.1462 — 1515),
король Франції з 1498 року з династії Валуа.

Васко НУНЬЄС ДЕ БАЛЬБОА
(~1475 - 1519),
іспанський конкістадор. Він першим з європейців перетнув Панамський перешийок і досяг берегів Південного моря, нині всім відомого як Тихий океан. Бальбоа прибув на береги Америки з другою партією іспанських колоністів, коли, рятуючись від боргової в'язниці, зумів таємно сісти на корабель під командою Мартіна Енсісо, що відпливав з Еспаньйоли (Гаїті) на допомогу першим колоністам, які влаштувалися в Новій Андалусії (північній приморській смузі сучасної Колумбії).

Перші колоністи до того часу майже всі загинули, корабель із запасами потерпів крах, тому рятівникам самим загрожував голод. За пропозицією Бальбоа вони переправилися на Панамський перешийок, який формально входив до складу другої іспанської колонії, названою Золотою Кастілією і правив якій Дієго НІКУЕСЕ.

На новому місці конкістадорів чекав успіх: вони розграбували покинуте індіанське селище, в якому виявили і їжу, і золото. Окрилені успіхом, вони вибрали своїм ватажком Бальбоа, змістивши Енсісо. Нікуеса в цей час здійснював набіги, але жовта лихоманка і голод викосили велику частину його загону, тому він вирішив відправитися до заснованої Бальбоа нової колонії і пред'явити права на "своє" золото.

Але сил у Бальбоа виявилось більше, і він попросту посадив Нікуесу з декількома людьми на старе судно і примусив відчалити від берега. Всі вони пропали без вісті, а Бальбоа став єдиним начальником над колоністами.

Укладаючи союзи з одними племенами і розправляючись з іншими, він почав завоювання внутрішніх областей Золотої Кастілії. Один індіанський вождь, здивований жадністю іспанців до золота, вказав Бальбоа, що на південь є країна, в якій це золото дівати нікуди, а за горами лежить інше море. Бальбоа було зажурився, оскільки прийшла звістка про звинувачення його в зраді із-за розправи з Нікуесе, та після цих слів повстав духом і став готувати похід за багатою здобиччю.

Так він вийшов до Тихого океану, добув багато золотця і перлів. До донесення до Іспанії про своє відкриття він приклав п'яту частину здобутого - і гнів уряду був змінений на милість. Здавалося, доля благоволила йому, але призначений новим губернатором Золотої Кастілії шкідливий старий Педро Аріас Авіла став вести проти нього таємне слідство. Щоб Бальбоа ні про що не запідозрив, він запропонував видати за нього свою дочку, що жила в Іспанії.

Бальбоа отримав від корони високе призначення, очікував прибуття нареченої і продовжував свої відкриття в Південному морі. Але коли він вирішив спрямувати експедицію на південь для розвідки в Перу, Авіла висунув проти Бальбоа звинувачення, що він задумує похід в особистих інтересах, та ще і пригадав всі старі гріхи. Бальбоа заарештували, засудили за зраду і для надійності обезголовили. Наречена потім довго ридала.

Петер ФІШЕР СТАРШИЙ
/Рeter Vischer/
(близько 1460, Нюрнберг - 1529, Нюрнберг),
німецький майстер бронзового і латунного литва епохи Відродження.