Хемінгуей покінчив із собою. Першу спробу він зробив у квітні цього ж року. Його гнітила думка про те, що він більше не може писати. Вчасно підоспіла дружина й доктор відібрали в письменника заряджену рушницю й дали заспокійливі ліки. Після чого літаком відвезли в Рочестер і помістили в клініку Мейо. Через два місяці лікарі вирішили, що письменник здоровий і його можна відправити додому. Повернувшись, Ернест розмовляв мало, але був спокійний і уважний до своїх близьких.

Напередодні загибелі Хемінгуей став рано укладатися спати. Поки він чистив зуби, дружина Мері раптом згадала італійську пісеньку "Усі говорять мені, що я блондинка", яку вони колись дуже любили. Вона прийшла в кімнату чоловіка й заспівала. Ернест поквапився закінчити чищення зубів і доспівав разом з нею приспів.

Ранком, поки Мері спала, письменник пройшов у кімнату, де зберігалася зброя, взяв зі стійки улюблену рушницю, вклав два патрони в обидва стволи, вставив дуло в рот і натиснув обидва курки. Він не залишив ніякої записки.