Луі Огюст БЛАНКІ
/(Louis-) Auguste BLANQUI/
(1805 - 1.1.1881),
французький революціонер, утопіст-комуніст.
Син субпрефекта невеликого містечка, вибраного членом Конвенту, Бланки, будучи студентом, примикав до таємної республіканської організації французьких карбонаріїв. Розчарований результатом Липневої революції 1830 року — установленням буржуазної монархії ЛУІ ФІЛІПА, він вступив у республіканське товариство «Друзів народу», примкнувши до його лівого крила. В 1831 році він був уперше арештований.
До 1834 року повністю оформилися утопічно-комуністичні переконання Бланкі. У другій половині 30-х рр. він став одним з організаторів і вождів таємних змовницьких товариств — «Товариства родин» (1835—36) і «Товариства пір року» (1838—39). В 1836 році він удруге потрапив у в'язницю, а після спроби «Товариства пір року» в 1839 році підняти повстання в Парижі був засуджений до страти, заміненої довічною каторгою. Бланкісти думали, що невелика група рішучих і добре організованих людей здатна не тільки захопити владу в слушну мить, але й утримувати її у своїх руках за допомогою енергійних заходів, поки не вдасться залучити в революцію народ.
Але виступ 500 прихильників Бланкі 12 травня 1839 року не було підтримано масами, і протягом двох днів вони були розгромлені. Після чотирьох років одиночного ув'язнення Бланкі важко занедужав, всі були впевнені в його близькій смерті, тому він був помилуваний, але вийти з тюремної лікарні Бланки зміг лише перед лютневою революцією 1848 року. Знову активно вступивши у політичну боротьбу, Бланкі став організатором демонстрацій робітників, і в 1849 році був засуджений на десять років тюремного ув'язнення.
В 1859 році він повернувся в Париж, але через два роки знову арештований і посаджений у в'язницю Сент-Пелажі, звідки через кілька років утік у Бельгію. Після військових невдач Франції у франко-пруській війні 1870—71 р. Бланкі зі своїми прихильниками в черговий раз спробував скинути уряд 31 жовтня 1870 року й знову невдало. Його знову присудили до страти, заміненої довічним вироком.
Наступного дня після арешту Бланкі в Парижі спалахнуло повстання — була утворена Паризька Комуна, членом якої він був заочно обраний. Лише в 1879 році Бланкі вийшов з в'язниці, провівши в цілому в тюремній камері понад 33 років свого життя. Незважаючи на старість і хворобу він знову повернувся до активної політичної діяльності, зробивши велику агітаційну поїздку по містах Франції й заснувавши нову газету «Ні бога, ні пана».