Головна / Історія в датах / КРАЇНИ / ЛАТВІЯ (Курляндія)
В категорії матеріалів: 243 Показано матеріалів: 1-50 |
Сторінки: 1 2 3 4 5 » |
Сортувати за: За роком · За кількістю переглядів (популярністю)



В 1210 році місто осадили кури, що призвали на допомогу своїх сусідів. Перший приступ удалося відбити, а через кілька днів, коли місто дочекалося допомоги лицарів, нападники відступили. Рижани (в основному німці) ухвалили щорічно урочисто святкувати 13 липня, день святої Маргарити, як день порятунку від великої небезпеки.


(невід. - 1229),
єпископ - засновник Риги. Його тіло було поховано в ним же заснованому соборі.




У травні лицарі були змушені залишити орденський замок у місті, який рижанами був зруйнований.

Сьогодні називається Фундаментальною бібліотекою Латвійської АН.

(1533 — 14.7.1602),
дружина першого курляндского герцога Готгарда КЕТЛЕРА.

Не змогла підкорити місто собі й Польща, що стала головною силою в Лівонії.

Утворено Курляндське герцогство. У попередні три роки Російська держава вела успішну війну проти Ордена. Це й стало головною причиною його розпаду. Частина лицарства (Ревель і Північна Естонія) перейшла в підданство Швеції, інша стала шукати порятунку в Польщі.
У цей день у ризькому замку князь Микола РАДЗИВІЛЛ від імені польського короля СИГІЗМУНДА II АВГУСТА прийняв присягу першого курляндського герцога Готгарда КЕТЛЕРА, ризького архієпископа й інших чинів. Місто Рига зуміло відстояти свою самостійність.

Після його смерті в Лівонії розгорнулася боротьба між поляками, шведами й російським царем ІВАНОМ IV.

Литва була спустошена до самої Вільни. Стомлені війною литовці пропонували цареві мир, уступаючи йому Полоцьк.


/MAGNUS/
(26.8.1540 - 1583),
король Лівонії, герцог Гольштинський.

(14.10.1533 - 1602),
дружина першого курляндського герцога Готгарда КЕТЛЕРА. Вона була дочкою герцога АЛЬБРЕХТА VІІ ГАРНОГО й маркграфині ГАННИ БРАНДЕРБУРГСЬКОЇ. Її сімейство не співчувало шлюбу з курляндским герцогом, але старання польського короля й пруського герцога увінчалися успіхом.
Нічим особливим життя Ганни не відзначене, хоча в її особі з'явилася перша в Лівонії історична жінка, доля якої більш-менш відома.

(1690 - 28.12.1772),
курляндський граф, фаворит ГАННИ ІОАНІВНИ.

Він переправився через Двіну на човні й направився в Мітаву трьома днями раніше посольства, що залишалося в Ризі. Цар писав у цей день: "Сьогодні поїхали відселя в Митау. Тут ми рабським звичаєм жили й ситі були тільки зором. Торговельні люди тут ходять у мантелях, здається, що зело правдиві, а з ямщиками нашими за копійку лаются й клянуться, а продають утроє...
Ми їхали через місто й замок, де солдати стояли на 5 місцях, які були менше 1000 чоловік, а кажуть, що всі були. Місто укріплене набагато, тільки не дороблене. Зело тут бояться, і в місто й інші місця й з вартою не пускають, і мало приємні".

Подейкують, що смерть наступила з перепою, тому що напередодні від'їзду герцог змагався в пияцтві із самим ПЕТРОМ I. Юна 17-літня вдова повернулася в Петербург, до матері, але восени наступного року її знову відправили в Курляндію, і вона залишалася в Митаві (сучас. Єлагава) аж до 1730 року, коли доля зненацька не піднесла її на російський престол.

Причиною смерті 17-літнього герцога стало влаштоване ним напередодні від'їзду змагання в пияцтві із самим ПЕТРОМ I (знайшов собі суперника, дурненький). Бідна Ганна, що відразу ж стала вдовою, 19 років знаходилася в Мітаві, поки Верховна таємна рада не порахувала її кандидатуру підходящою зайняти російський престол після смерті ПЕТРА II.

/Johann Gottfried HERDER/
(1744 - 18.12.1803),
німецький філософ, письменник-просвітитель.
Один з багатьох філософів, що починали свій життєвий або творчий шлях у Латвії (Гердер прослужив п'ять років у Ризі пастором), але потім залишили її і прославили своє ім'я вже за її межами.

(1769 — 9.5.1850),
латиський просвітитель. По національності німець, син лютеранського пастора.

(3.12.1690 - 1772),
курляндський граф, фаворит Ганни Іванівни.


/Карл Фрідріхович/
(1830 - 28.1.1877),
латиський живописець.

/Andrejs PUMPURS/
(1841 - 6.7.1902),
латиський поет, автор народного епосу «Лачплесіс».

/Adolfs ALUNANS/
(1848 - 5.7.1912),
засновник латиського театру.

/Wіlhelm OSTWALD/
(1853, Рига - 4.4.1932),
професор Ризького політехнікуму, нобелівський лауреат 1909 року по хімії.


/Яніс ЯУНЗЕМІС/
(1858 - 10.6.1929),
латиський письменник.

(1859 - 30.12.1954),
історик, академік (1943). В 1924-41 жив в еміграції в Латвії. Займався широким колом проблем - від античності до сучасності. Замітки на полях. Довге життя історика дозволяє йому наочно переконатися, як залежно від сучасних умов міняється історія минулих століть.
Навіть ми можемо помітити, що відбувається це з такою стрімкістю, про яку наші предки навіть не підозрювали.

(1859 - 14.3.1927),
президент Латвії в 1922-27 р.

(1861 — 24.6.1933),
латиська письменниця, найбільш популярний твір якої п'єса-казка «Спридитіс» («Хлопець-з-пальчик»).

/Rudolfs BLAUMANIS/
(1863 — 4.9.1908),
латвійський письменник.

/Janis RAINIS/
(1865 - 12.9.1929),
видатний латиський поет.

(1865 — 8.3.1953),
латиська акторка, яку називали «матір'ю латиського театру». Народна артистка Латвійської РСР.

/Eduards VEIDENBAUMS/
(1867 — 24.5.1892),
латиський поет.

< /ін. вар. ПЛУДОНС/
(1874 - 15.1.1940),
латиський поет

/Janis GOLDMANIS/
(або 11.9.1875 - 18.11.1955),
латиський політичний і державний діяч, ініціатор створення латиських стрілецьких батальйонів у російської армії.

(1875 — 31.8.1910),
латиський композитор.

ЗАЛЬКАЛНС /ГРІНБЕРГС/
(1876 - 6.9.1972),
латиський скульптор, Герой Соціалістичної Праці (1971), народний художник СРСР (1957), дійсний член АМ СРСР (1947).

/Карл Фрідріхович/
(13.12.1830 - 1877),
латиський живописець. Учився в Петербурзькій АХ, був її професором, входив у Товариство передвижників, дружив з Іваном ШИШКІНИМ. Його полотна виставлені в Третьяковській галереї.

/Karlis ULMANIS/
(1877 - 20.9.1942),
президент Латвії, що став диктатором.

/Andrejs UPITS/
(1877 - 17.11.1970),
латиський письменник.

(1878 - 25.2.1958),
генерал, що командував у другій світовій війні Латиським легіоном, який воював на боці гітлерівців.

(Ян Давидович ЛЕНЦМАН)
(1881 - 7.3.1939),
радянський партійний діяч, один із засновників Комуністичної партії Латвії.

(1886 — 19.4.1966),
латиський театральний режисер, реформатор сцени, засновник і перший керівник Латвійського театру Дайлес

/Karlis ZALE/
(1888 — 19.2.1942),
латиський скульптор, автор пам'ятника Свободі в Ризі.